Борис Олійник. Життя і творчість

Поезія - це струни відчуттів,

Це музика Вселенської любові,

Поезія - це скарб усіх віків,

Це діамант величиною в слово!

   22 жовтня ми відзначаємо 85-ту річницю від дня народження українського поета, перекладача, відомого державного та громадського діяча Бориса Ілліча Олійника.
Творчість Бориса Олійника - це мотиви синівської любові і вірності, обов’язку перед Батьківщиною, близькими людьми та українським народом. Шукаючи істину життя, поет звертався до історії та сучасності. Прагнув осягнути народну долю у всій її величі та трагічності. Поезії Бориса Олійника перекладалися багатьма мовами світу. Пісні на його вірші часто звучать на концертних сценах. Загалом творчість поета різноманітна, багатовимірна, щедра на людські почуття. У поезії митець часто звертався до теми рідного краю та рідної матері.

  В Ісковецькій сільській бібліотеці представлена виставка - презентація "Вірю в пам'ять і сердце твоє" де представлена творчість поета. Запрошуємо всіх бажаючих переглянути виставку. 

   До Дня українського козацтва та Дня захисника України, що відзначаються на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня  в Ісковецькій сільській бібліотеці пройшла історично-патріотична зустріч «Рідне земле моя, ти козацькою славою щедра».

   Це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави, свято вшанування козацької доблесті та звитяги. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави.

   Запорізькі козаки і сьогодні надихають українських патріотів своїми прикладами жертовності, сміливості, рішучості і відваги. Козацтво стало символом прагнення українців до незалежності і свободи. З віків минулих козаки закликають нас боронити суверенітет України мудрістю, згодою, єдністю, братньою любов’ю.

    Для тих, хто захоплюється історією своєї держави, запрошуємо до бібліотеки на історично-патріотичну викладку книг присвячену найбільш яскравим постатям Війська Запорізького, їх державній діяльності.

 

Вибори - 2020: як не втратити свій голос 

   Напередодні місцевих виборів що пройдуть в Україні 25 жовтня 2020 року  Ісковецька сільська бібліотека запрошує читачів ознайомитись з новим виборчим законодавством.

   Ключова новація стосується способу заповнення бюлетенів.  Виборці загалом отримають на руки бюлетені нового зразка. Однак переважна більшість не знає, як правильно їх заповнити .

   Щоб правильно проголосувати завітайте до бібліотеки і знайдіть всі відповіді у зібраних матеріалах наданим Центром безоплатної правової допомоги.

"Через бібліотеку в майбутнє"

      30 вересня в Ісковецьку сільську бібліотеку завітали постійні читачі, Валентина Сіра розповіла що сучасні бібліотеки – це інформаційні центри, де можна насолодитися цілком доступним і безкоштовним інтернетом. Але інтернет хороший тоді, коли ви знаєте точно, з якої книги вам потрібен уривок або у вас дуже мало часу на пошук потрібної книги. Зовсім інша справа пройтися самому уздовж книжкових полиць і вибрати щось собі до смаку, це добре розвиває допитливість і уяву. 

    Бібліотека – це ще й наша жива історія. Адже бібліотекою користувалися люди ще тисячі років тому. Не біда, що книги могли виглядати зовсім інакше, наприклад, як сувій папірусу або глиняна табличка. Та й саму бібліотеку ми б, напевно, не впізнали. Вона була більше схожа на склад з бочками або плитками. Але, тим не менш, вже тоді вона включала книги по історії держав і життя людей. І вчені до цих пір користуються цими накопиченими тисячоліттями знаннями.

       Але найголовніше все – таки, не це. Бібліотека – ваша можливість спілкуватися з людьми, з книгою, з улюбленими героями. Адже там часто проводяться зустрічі, презентації, виставки на найрізноманітніші теми. А як приємно взяти в руки абсолютно нову книгу і відчути себе в ролі першовідкривача! Або, навпаки, до тебе потрапить прочитана книга, але, як часто, саме вона стає найулюбленішою. Ці книги читають і перечитують по багато разів. Ними хочеться поділитися з друзями. Саме тому вони можуть виглядати пошарпаними. Але все – одно, як приємно з ними спілкуватися!

       Ось і виходить, що бібліотека – не просто сховище книг, це зустріч з невідомим, хвилюючим світом.

     Поет-етнограф О.С. Афанасьєв-Чужбинський

   145 років пам'яті О.С. Афанасьєва-Чужбинського - письменника, етнографа, історика, мовознавця, народився він 28 лютого (11 березня) 1817р., в селі Ісківці Лубенського повіту, Полтавської губернії у родині дрібного поміщика. Навчався в Ніжинському ліцеї, служив у Білгородському уланському полку. У чині поручика вийшов у відсавку і повернувся додому.

   У 1843р. познайомився з Т. Г. Шевченком, який приїздив до Ісківців погостювати у Олександра Степановича в 1843, 1845, 1846 роках. О. С. Афанасьєв супроводжував Т. Г. Шевченка під час подорожей Лівобережною Україною. 

    З 1847 р. служив у канцелярії воронезького губернатора, працював редактором неофіційної частини газети «Воронежские губернские ведомости». Брав участь у етнографічній експедиції морського міністерства по Південній Росії. Потім жив у Петербурзі, заснував газету «Петербургский листок», працював відповідальним редактором журналу «Искра», інспектором шкіл грамотності, завідувачем музею Петропавлівської фортеці.

Мав псевдоніми – Чужбинський, Невідомий, Лубенец, Пустинник та інші. Писав українською та російською мовами вірші, прозові твори, літературно-критичні статті, робив переклади з польської та французької. Серед його творів: вірші українською мовою в альманахах «Ластівка» і «Молодик»; анонімна збірка віршів «Що було на серці», праці «Коротка російська історія для простолюду», «Побут малоросійського селянина», «Поїздка на Дніпровські пороги й на Запоріжжя»; стаття-некролог «Землякам. Над гробом Т. Г. Шевченка», твір «Спогади про Т. Г. Шевченка».

Помер 6 (18) вересня 1875 р. у місті Санкт-Петербург.

В нашому селі на фасаді сільського Будинку культури на честь О. С. Афанасьєва-Чужбинського встановлена меморіальна дошка з мармуру. ЇЇ урочисто відкрили в 1988 році.

 "Соборна, Незалежна Україна" 

  

24 серпня в Україні відзначається День незалежності - щорічне державне свято. 

  Саме 24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною, демократочною державою, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

    Вперше День незалежності був відзначений 16 липня 1990 року відповідно до Постанови Верховної Ради УРСР "Про День проголошення незалежності  України", підписаної на честь прийняття "Декларації про державний суверенітет України" 16 липня 1990 року.

   З нагоди Дня Державного Прапора та 29-ї річниці незалежності України в Ісковецькій сільській бібліотеці-філії читачі переглянули літературу "Є найсвятіше на землі, Одне, Високе світле - Україна", матеріали якої висвітлюють тривалий шлях, пройдений нашою державою та перспективи розвитку країни. Представлена література розкриває історію появи українського національного прапора, його використання в Україні у різні історичні періоди, ставлення до державної символіки в наш час.

 

 

  З початком пандемії COVID-19 ВООЗ заявила, що бореться не лише з вірусом, а й з фейками навколо нього - інфодемією. В умовах пандемії неправдива інформація - це питання життя чи смерті. Короновірус - це перша пандемія в історії людства, де є соціальні медіа - місце, де кожен може поширювати будь-яку інформацію. І дезіформація поширюється швидше ніж сам вірус.

  З метою поінформованості жителів громади, щодо питання COVID-19 та навчання їх критично оцінювати інформацію. 31 липня у Ісковецькій сільській бібліотеці філії - №13 було проведено інформину "Інфодемія: дізнаємось більше". Захід проведено в рамках проєкту Полтавської обласної молодіжної громадської організації "Твій світ", "Форум-театр на протидію інфодемії, інноваційний засіб у роботі публічних бібліотек малих міст Полтавської і Київської областей. 

   Бібліотекарка Валентина Сіра розповіла про коронавірусну інфекцію та запобіжні засоби захисту при пандемії, зокрема: обмеження  перебування у місцях масового скупчення людей. Також присутні, приймаючи участь у завданнях, та конкурсах, вчилися орієнтуватися у безмежному інформаційному морі. З'ясували, що таке фейк, міф, дезінформація, "Теорія змови", та як відрізняти правдиву інформацію від неправдивої.