"СНІД: знати, щоб вижити"

Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя.                                                                                        

     Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ (вірус імунодефіциту людини)  і його кінцева стадія СНІД (синдром набутого імунодефіциту). СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.

З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що слугує  справі зміцненню організованих зусиль у боротьбі з пандемією, яка поширюється у всіх регіонах світу.

   Зусилля вчених спрямовано на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що говорити про успіх, про перемогу над вірусом ВІЛ передчасно. За оцінками експертів, сьогодні понад 50 млн. жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, а понад 20 млн. - вражені СНІДом. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тис. осіб, переважно молодого віку.

  На жаль, Україну визнано державою, яка від ВІЛ/СНІДу в Східній Європі постраждала найбільше. Сьогодні в нас офіційно зареєстровано 49 тис. осіб, що мають статус ВІЛ-позитивних. Серед них майже 4 тис. дітей у  віці до 14 років. У тенетах СНІДу перебувають понад 3 тис. громадян України, з яких понад 100 дітей. Це офіційна статистика, зареєстрована в Українському центрі профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. Міжнародні експерти вважають, що ВІЛ – позитивних у нас значно більше.  Про цю та іншу інформацію читачі Ісковецької сільської бібліотеки можуть дізнатись в розгорнутій викладкі матеріалів "СНІД - не залишайся байдужим" .

            

Запалюючи свічку, молюся про спокій…

Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшнюча чума Голодомору.

   В Ісковецькій сільській бібліотеці в пам'ять жертв Голодомору можла оглянути викладку літератури під назвою "Скошені голодомором".

    Ніколи-ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Ніколи-ніколи про горе настільки великого масштабу так голосно не мовчали в той час, коли 10 мільйонів людей просто зникли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили…

…Лихо. Горе. Біль. Кров. Смерть… Це те, що залишає по собі слово Голодомор в моїй душі. Це те, що знищує свідомість і роз’їдає всю мене. Це страшно. Це боляче до самих кісток. Але це те, про що потрібно пам’ятати і не уникати. Не можемо ще раз такого допуститися. Це те, що точить нашу країну зсередини наче хробак яблуко. Адже скільки під час голоду висохло людей, які б мали стати батьками тих, хто мав би боротися за єдність, братерство і добробут України.

І нині, запалюючи свічку, я думаю про них, тихенько молюся за їхній спокій, за світлу пам’ять. Знаю, що головне не забувати їх – невинних жертв Сталінського терору, що так і не дожили до весни тридцять третього. Вони для нас – зразок волі і терпіння, приклад святих мучеників на землі. Вони варті частинки серця істинного українця, а також пошани кожного, хто може назвати себе Людиною!

   "Коронована письменниця"

Споконвіку благодатне сонячне проміння зігрівало і пестило Лубенський край. Саме Лубенська земля виплекала і подарувала нам, чудового митця, майстра слова, що стала гордістю нашої країни Раїсу Василівну Плотнікову. 

  Народилася поетеса в м. Лубни 7 листопада 1955р. Перша добірка її віршів була надрукована в лубенській районній газеті.

    Відтоді поезії та проза друкувалися в багатьох колективних збірниках та часописах. Окремими книгами видано «Втомилася мовчати…», «Розіп'ята на двох хрестах», «Не всі ночі темні», «В передчутті…», «У лабіринтах міста спокус», «Афганський кут», «Обличчям до полум'я», «Без фіранок», «Мамонтеня Хвостик», «Життєдайні джерела роду», «Реквієм для Рози». 

   Вона сучасна українська поетеса, переможець багатьох літературних конкурсів, зокрема "Коронація слова 2016", лауреат літературних премій ім. Л. Бразова, В. Малика, І. Котляревського, регіональної премії ім. В. Симоненка, та Міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця, журналу "Соборність в Ізраїлі".

   В Ісковецькій сільській бібліотеці відбулося літературне знайомство з творчістю письменниці та огляд книг які написала Раїса Плотнікова. 

     Запрошуємо всіх бажаючих відвідати бібліотеку.

    

 Борис Олійник. Життя і творчість

Поезія - це струни відчуттів,

Це музика Вселенської любові,

Поезія - це скарб усіх віків,

Це діамант величиною в слово!

   22 жовтня ми відзначаємо 85-ту річницю від дня народження українського поета, перекладача, відомого державного та громадського діяча Бориса Ілліча Олійника.
Творчість Бориса Олійника - це мотиви синівської любові і вірності, обов’язку перед Батьківщиною, близькими людьми та українським народом. Шукаючи істину життя, поет звертався до історії та сучасності. Прагнув осягнути народну долю у всій її величі та трагічності. Поезії Бориса Олійника перекладалися багатьма мовами світу. Пісні на його вірші часто звучать на концертних сценах. Загалом творчість поета різноманітна, багатовимірна, щедра на людські почуття. У поезії митець часто звертався до теми рідного краю та рідної матері.

  В Ісковецькій сільській бібліотеці представлена виставка - презентація "Вірю в пам'ять і сердце твоє" де представлена творчість поета. Запрошуємо всіх бажаючих переглянути виставку. 

   До Дня українського козацтва та Дня захисника України, що відзначаються на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня  в Ісковецькій сільській бібліотеці пройшла історично-патріотична зустріч «Рідне земле моя, ти козацькою славою щедра».

   Це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави, свято вшанування козацької доблесті та звитяги. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави.

   Запорізькі козаки і сьогодні надихають українських патріотів своїми прикладами жертовності, сміливості, рішучості і відваги. Козацтво стало символом прагнення українців до незалежності і свободи. З віків минулих козаки закликають нас боронити суверенітет України мудрістю, згодою, єдністю, братньою любов’ю.

    Для тих, хто захоплюється історією своєї держави, запрошуємо до бібліотеки на історично-патріотичну викладку книг присвячену найбільш яскравим постатям Війська Запорізького, їх державній діяльності.

 

Вибори - 2020: як не втратити свій голос 

   Напередодні місцевих виборів що пройдуть в Україні 25 жовтня 2020 року  Ісковецька сільська бібліотека запрошує читачів ознайомитись з новим виборчим законодавством.

   Ключова новація стосується способу заповнення бюлетенів.  Виборці загалом отримають на руки бюлетені нового зразка. Однак переважна більшість не знає, як правильно їх заповнити .

   Щоб правильно проголосувати завітайте до бібліотеки і знайдіть всі відповіді у зібраних матеріалах наданим Центром безоплатної правової допомоги.

"Через бібліотеку в майбутнє"

      30 вересня в Ісковецьку сільську бібліотеку завітали постійні читачі, Валентина Сіра розповіла що сучасні бібліотеки – це інформаційні центри, де можна насолодитися цілком доступним і безкоштовним інтернетом. Але інтернет хороший тоді, коли ви знаєте точно, з якої книги вам потрібен уривок або у вас дуже мало часу на пошук потрібної книги. Зовсім інша справа пройтися самому уздовж книжкових полиць і вибрати щось собі до смаку, це добре розвиває допитливість і уяву. 

    Бібліотека – це ще й наша жива історія. Адже бібліотекою користувалися люди ще тисячі років тому. Не біда, що книги могли виглядати зовсім інакше, наприклад, як сувій папірусу або глиняна табличка. Та й саму бібліотеку ми б, напевно, не впізнали. Вона була більше схожа на склад з бочками або плитками. Але, тим не менш, вже тоді вона включала книги по історії держав і життя людей. І вчені до цих пір користуються цими накопиченими тисячоліттями знаннями.

       Але найголовніше все – таки, не це. Бібліотека – ваша можливість спілкуватися з людьми, з книгою, з улюбленими героями. Адже там часто проводяться зустрічі, презентації, виставки на найрізноманітніші теми. А як приємно взяти в руки абсолютно нову книгу і відчути себе в ролі першовідкривача! Або, навпаки, до тебе потрапить прочитана книга, але, як часто, саме вона стає найулюбленішою. Ці книги читають і перечитують по багато разів. Ними хочеться поділитися з друзями. Саме тому вони можуть виглядати пошарпаними. Але все – одно, як приємно з ними спілкуватися!

       Ось і виходить, що бібліотека – не просто сховище книг, це зустріч з невідомим, хвилюючим світом.