четвер, 21 січня 2021 р.

 

"Соборність України: історія, сучасність, перспективи"

22 січня 1919 року Акт злуки започаткував у новітній історії нашої країни шлях українського народу до об'єднання земель і регіонів у єдину соборну державу. Того дня в Києві, на Софійській площі, відбулися урочисті збори, на яких був проголошений зазначений документ державної ваги, засвідчений Універсалом про об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину Українську державу.

     Спільними зусиллями легше домагатися мети. Пам'ятаючи цю народну мудрість, у січні 1919 року патріотично налаштовані громадяни взялися за руки і утворили "живий ланцюг" як символ єднання великого українського народу в одній непорушній державі. В 1990 році вже наші сучасники повторили цей промовистий акт рукостискання між Лівобережною та Правобережною Україною, вітаючи нову добу в національній історії як початок Українського відродження.

   Нині ми відзначаємо вже 102-річницю Акта Злуки, тож сподіватимемося, що соборна держава Україна, наш працелюбний і мирний народ з непереборним почуттям єдиної родини житиме у спокої, стабільності і процвітанні.

  В Ісковецькій сльській бібліотеці можна ознайомитись з викладкою літератури "Соборність українського народу".

- Значення «Акта Злуки» виходить далеко за межі політичного і навіть історичного виміру. У ньому сконцентровано могутній національний, моральний і духовний зміст. Попри століття неволі й розділеності між ворогуючими імперіями, українці проявили свою життєву силу й довели світові, що ніхто й ніщо не може упокорити єдиний народ, який прагне свободи й заможного життя у власній державі.

неділя, 17 січня 2021 р.

"З невідомості до визнання"

18 січня виповнюється 50 років поету, прозаїку, журналісту Міщенку Олександру Михайловичу. 
   Народився поет в м. Лубни Полтавської обл.
  Закінчив Полтавський обласний вечірній університет журналістики. Працював на заводі “Комунар”, у літературно-мистецькій газеті “Акорд”, був позаштатним кореспондентом обласної газети “Молодіжна газета”. Пройшов шлях від кореспондента міськрайонної громадсько-політичної газети “Лубенщина” до редактора відділу сільського життя.
Друкувався в газетах “Літературна Україна”, “Літературна Полтавщина”, “Лубенщина”, “Вісник”, у журналах “Журавлик”, “Бахмутський шлях”, “Січеслав”.  Заснував і видавав перший у Лубнах літературний часопис “Дюжина”.
У творчому доробку Олександра Михайловича віршовані казки для дітей, поезії, п’єси, п’ять романів, низка оповідань, новел.
Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, Полтавської спілки літераторівЗ 2003 очолює літературне об’єднання ім. О. Донченка в Лубнах.
Автор збірок поезій – “Екологія душі” , “Полудень”, прози – “Жінка з планети Гріх”, “Попереду хвилі”. Окремими книгами вийшли повість “Картопляний жук”, збірка інтимної лірики “Мальва Розпашна”, книга для дітей “Трояндовий витязь”, повість “Узбіччя”, повість для дітей “Літні пригоди Богданчика Коць-Василашка у Веселашках”.
Співавтор колективних збірок: “Посульська муза”, “Відлуння Василевого Різдва”, “Віршограй”, “Дзвінке перо Посулля”. На громадських засадах редагує й видає обласну літературний бюлетень літоб’єднання ім. О. Донченка “Ліра”.
    У збірках поезії О. Міщенко трепетно і лірично відкривається світ людських почуттів: кохання до жінок, любові до природи, переживання за долю України. У дитячих творах цікаво розповідається про сучасне людське суспільство , у доступній формі подаються знання з історіїї. Захоплююче розповідається про древні народні звичаї і традиції що сягають глибини віків і подекуди збереглися ще й досі. Книги вчать добру і людяності, любові до природи і навколишньго світу. 
   З нагоди ювілею в Ісковецькій сільській бібліотеці оформлена книжкова викладка книг "Життя у слові". Користувачі бібліотеки мають змогу переглянути  матеріали про життя і творчість поета. 

середа, 6 січня 2021 р.

 В Ісковецьку сільську бібліотеку з Різдвяною  колядкою завітав народний фольклорний ансамбль "Горлиця".
















пʼятниця, 18 грудня 2020 р.

 
  Новорічні свята наближаються й першим їх вісником є Свято Святого Миколая, яке припадає на 19 грудня. Вважається, що діткам, які гарно поводили себе протягом року, він кладе під подушку подарунки та солодощі, а хто не чемний – різочку.
   У ніч з 18 на 19 грудня Cвятий Миколай у супроводі ангелів ходить від хати до хати і дарує дітям, а також дорослим подарунки: цукерки, шоколад, яблука, а, також одяг, взуття, книжки, маленьким — іграшки. Ввечері перед Миколаєм бабуся або мати розповідає дітям про Святого Миколая, його добрі вчинки, щедре серце, милосердя, про те, що він ніколи не забував чемних, працьовитих дітей і приносив їм подарунки.
    На передодні цього свята Ісковецька сільська бібліотека підготувала книжкову виставку "День святого Миколая".
    Запрошуємо всіх читачів переглянути виставку.

понеділок, 30 листопада 2020 р.

"СНІД: знати, щоб вижити"

Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя.                                                                                        

     Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ (вірус імунодефіциту людини)  і його кінцева стадія СНІД (синдром набутого імунодефіциту). СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.

З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що слугує  справі зміцненню організованих зусиль у боротьбі з пандемією, яка поширюється у всіх регіонах світу.

   Зусилля вчених спрямовано на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що говорити про успіх, про перемогу над вірусом ВІЛ передчасно. За оцінками експертів, сьогодні понад 50 млн. жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, а понад 20 млн. - вражені СНІДом. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тис. осіб, переважно молодого віку.
  На жаль, Україну визнано державою, яка від ВІЛ/СНІДу в Східній Європі постраждала найбільше. Сьогодні в нас офіційно зареєстровано 49 тис. осіб, що мають статус ВІЛ-позитивних. Серед них майже 4 тис. дітей у  віці до 14 років. У тенетах СНІДу перебувають понад 3 тис. громадян України, з яких понад 100 дітей. Це офіційна статистика, зареєстрована в Українському центрі профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. Міжнародні експерти вважають, що ВІЛ – позитивних у нас значно більше.  Про цю та іншу інформацію читачі Ісковецької сільської бібліотеки можуть дізнатись в розгорнутій викладкі матеріалів "СНІД - не залишайся байдужим" .





четвер, 26 листопада 2020 р.

            

Запалюючи свічку, молюся про спокій…

Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшнюча чума Голодомору.

   В Ісковецькій сільській бібліотеці в пам'ять жертв Голодомору можла оглянути викладку літератури під назвою "Скошені голодомором".

    Ніколи-ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Ніколи-ніколи про горе настільки великого масштабу так голосно не мовчали в той час, коли 10 мільйонів людей просто зникли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили…

…Лихо. Горе. Біль. Кров. Смерть… Це те, що залишає по собі слово Голодомор в моїй душі. Це те, що знищує свідомість і роз’їдає всю мене. Це страшно. Це боляче до самих кісток. Але це те, про що потрібно пам’ятати і не уникати. Не можемо ще раз такого допуститися. Це те, що точить нашу країну зсередини наче хробак яблуко. Адже скільки під час голоду висохло людей, які б мали стати батьками тих, хто мав би боротися за єдність, братерство і добробут України.

І нині, запалюючи свічку, я думаю про них, тихенько молюся за їхній спокій, за світлу пам’ять. Знаю, що головне не забувати їх – невинних жертв Сталінського терору, що так і не дожили до весни тридцять третього. Вони для нас – зразок волі і терпіння, приклад святих мучеників на землі. Вони варті частинки серця істинного українця, а також пошани кожного, хто може назвати себе Людиною!






пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

   "Коронована письменниця"

Споконвіку благодатне сонячне проміння зігрівало і пестило Лубенський край. Саме Лубенська земля виплекала і подарувала нам, чудового митця, майстра слова, що стала гордістю нашої країни Раїсу Василівну Плотнікову. 
  Народилася поетеса в м. Лубни 7 листопада 1955р. Перша добірка її віршів була надрукована в лубенській районній газеті.
    Відтоді поезії та проза друкувалися в багатьох колективних збірниках та часописах. Окремими книгами видано «Втомилася мовчати…», «Розіп'ята на двох хрестах», «Не всі ночі темні», «В передчутті…», «У лабіринтах міста спокус», «Афганський кут», «Обличчям до полум'я», «Без фіранок», «Мамонтеня Хвостик», «Життєдайні джерела роду», «Реквієм для Рози». 
   Вона сучасна українська поетеса, переможець багатьох літературних конкурсів, зокрема "Коронація слова 2016", лауреат літературних премій ім. Л. Бразова, В. Малика, І. Котляревського, регіональної премії ім. В. Симоненка, та Міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця, журналу "Соборність в Ізраїлі".
   В Ісковецькій сільській бібліотеці відбулося літературне знайомство з творчістю письменниці та огляд книг які написала Раїса Плотнікова. 
     Запрошуємо всіх бажаючих відвідати бібліотеку.
    



«Гордість Полтавського краю – Володимир Леонтович» До 160-річчя від дня народження Володимира Леонтовича у філії №11 Ісковецька сільська ...